Родникова Гута – друге село, яке належить до Родниківської сільської ради.

Перша згадка про поселення датується 1827 роком. У 1830 році, бажаючи створити робітниче поселення, граф Шенборн поселив тут 38 сімей, переселенців з Міхаловець і Вранова (Словаччина).

У статистиці за 1839 рік у Гуті (первинна назва поселення була без додатка «Ізвор») зафіксовано всього 11чоловік. Але відомо що до 1893 року представники віросповідань крім греко-католицького обряду, у церковній статистиці не вказувалися. Тому, видно, словаки-римо-католики просто відсутні у шематизмах (список осіб).

Ізвор-Гутою поселення стало у 1847 році, і нараховувало воно 138 мешканців.

У 1891 році село міняє назву на Форрашгута, і проіснувала вона  до 1919 року.  На 1915 рік у Форрашгуті мешкало 400 жителів.

Протягом 20-30-х років XXст. у Ізвор-Гуті практикувалися змішані шлюби, а діти записувались, у основному, на прізвище батька. Тому досить важко вирахувати, які прізвища були римо-католицькими або словацькими чи німецькими, а котрі – греко-католицькими або русинськими. У другій половині 30-их років практично всі жителі села записувалися греко-католиками.

У той же період у селі працювала державна школа. Будівництво ж добротної дерев’яної школи було профінансовано не з крайового чи губернського бюджету, а з державного.

Дерев’яну церкву у 1924 році все ж таки побудував відомий у Верховині майстер Василь Улинець. Але під час боїв восени 1944 року вона згоріла. Тому у 1946 році на старому цоколі місцеві майстри поставили новий храм, який також був дерев’яним. Нова церква майже повністю копіює стару.

Після угорської окупації Підкарпатської Русі  Ізвор-Гута стала перевалочною базою для втікачів на радянську територію, а її жителі провідниками. Гутняни з великим ентузіазмом підтримали також диверсійні групи радянських парашутистів, суттєво поповнивши їх ряди. Звинувативши у зв’язку з партизанами, угорські жандарми хотіли розстріляти п’ятнадцять жителів Ізвор-Гути, але священик Михайло Деметер, втрутившись в останню хвилину, поручився за звинувачених і тим самим їх врятував.

В наш час Родникова Гута – гірське село, яке проживає дружньою громадою, котра поважає та оберігає звичаї предків.