Біля села Павлово знаходиться присілок Яківське. Перші згадки у 1896 році.   Яківське, за переказами, заснували переселенці зі словацької Ізвод-Гути, які тут працювали на заготівлі лісу. Лісоруби побудували собі тимчасове житло, а потім завели господарство, перевезли сюди сім’ї. Старожили твердять, що ще у 30-х роках минулого століття вимова яківчан нічим не відрізнялася від словацького говору жителів Гути. Та і народна назва Яківського – «Чехи» – підтверджує це.

Стосовно назви села ходять також перекази, що ніби жив тут колись дяк, і після цього село стали називати Дяківським, а з часом Яківським. Але    звернемо знову увагу на дату першої згадки –1896 рік. Яківське зафіксовано як Jaküvskoje. Ніякого приставного «D» немає. Можливо, село походить від антропоніма Яків – імені одного з перших поселенців цієї місцевості.

Відомо, що у 30-х роках на березі потічка, що біжить через Яківське, була школа, де навчав дітей один вчитель. Приміщення школи не належало державі, а орендувалось. Теперішня школа була відкрита лише у 80-х роках ХХ століття у приміщені колишнього лісництва.

Взаємодопомога, патріархальний устрій допомагали жителям Яківського вижити у важкі часи безробіття і голоду.

За переписом населення 2001 року в селі мешкало 335 осіб, 100 % населення вказали своєї рідною мовою українську мову, з них 8,36 % ідентифікувало себе русинами та вказало в якості рідної мови русинську мову.

Зараз Яківське- тихе село, яка розмістилося серед мальовничої карпатської природи. Місцеві жителі гостинно приймають туристів, працюють на власних угіддях, тримають рогату худобу, ходять в ліс по гриби та просто живуть, насолоджуючись дарами матінки-природи.