KML-LogoFullscreen-LogoGeoRSS-Logo
Автобусний тур Монастирі Закарпаття

loading map - please wait...

Кирило-Мефодіївський жіночий монастир: 48.548719, 22.955693
Свято-Миколаївський жіночий монастир: 48.454804, 22.733778
Красногорський чоловічий православний монастир: 48.463550, 22.720186
Покровський чоловічий монастир УПЦ (Ракошино): 48.469487, 22.610403
Жіночий монастир Джублика, Іршавський район: 48.268332, 23.081046
Свято-Миколаївський монастир \'Нанківський\': 48.207020, 23.376131

Це монастирі, про які писали ще в древніх літописах або які створені не так давно, але заховані в горах, куди часто нема навіть під’їзду, а ченці самі на гору воду носять. І люди їдуть до них поради спитати чи настанови та подивуватися їхньому подвижництву… Також у цьому переліку храми, де зберігаються мощі місцевих святих чи унікальні ікони, які малював, вважають, своєю рукою євангеліст Лука. Або унікальні місця Богоявлення – як монастир Джублик, де двом дівчаткам на початку 2000-х явилася Матінка Божа, тепер тут діє монастир і проща. Є у краї (на Мукачівщині та Свалявщині) низка сіл, де люди випадково знаходили всередині в розрубаних деревах випалені невідомо як і ким хрести (їх називають нерукотворними і їх можна побачити у храмах, по яких розібрали ці дерева). А що у піст паломництво до таких місць стає особливо популярним, то ми й спробували створити добірку унікальних паломницьких місць Закарпаття.

Кирило-Мефодіївський жіночий монастир с. Драчино

Засновником обителі є благочинний Свалявського району, настоятель Свято-Різдва Богородиці храму в Сваляві, протоієрей Василій Барна.
Ідея створення жіночого монастиря у Василя Барни з’явилась 1988 року, коли він був переведений на пастирське служіння до Сваляви.
1992 року Барна поїхав до правлячого архієрея. Він звернувся за благословенням до єпископа Мукачівського і Ужгородського Євфімія Шутака з проханням про відкриття монастиря та початок будівництва. Благословення було отримане.
Восени 1992 року було освячено місце під фундамент для житлового корпусу в якому згодом розмістився і перший домовий храм на честь Кирила та Мефодія.

1994 року на місці, де розташовується часовня на честь св. вмч. Пантелеймона, Василій освятив кам’яний хрест. До 1997 року біля нього щороку 24 травня керівний єпископ в день пам’яті Кирила та Мефодія звершував літургію.
1995 — для організації постійного монашого життя до монастиря була направлена монахиня Феодосія (Іляшевич) та послушниця Ганна. Обидві були насельницями Свято-Миколаївського жіночого монастиря в Мукачеві (Московський патріархат). Феодосія прийняла постриг в схіму з іменем Меланія. Ганна померла і похоронена на монастирському кладовищі у Свято-Миколаївському жіночому монастирі в Мукачеві.
Відкриття монастиря відбулося 27 липня 1996 року. Перша настоятелька — монахиня Ніна (Мізун). Почала роботу 18 жовтня 1996 року, раніше — монахиня Свято-Вознесенського жіночого монастиря в селі Чумальово.8 квітня 1997 — протоієрей Михайло Кюкало освятив фундамент головного монастиря. Храм зведено за архітектурним типом російського храму Покрова Пресвятої Богородиці, що знаходиться на р. Нерлі, (Боголюбово Володимирської області в Росії). В Почаївській лаврі виготовили 150 зірок, встановлених на синьому куполі.

У зв’язку з будівництвом головного Свято-Троїцького храму жіночий монастир було перейменовано на Свято-Тройце-Кирило-Мефодіївський.
На території обителі будують каплицю на честь святого великомученика і цілителя Пантелеймона, її фундамент освячений єпископом Мукачівським і Ужгородським Агапітом (Бевциком) 9 серпня 2007 року (Московський патріархат).
Першим священиком, який розпочав служіння у відкритому монастирі став Василій Барна. У 1995—1996 ієромонах зі Свято-Серафимівського жіночого монастиря в с. Приборжавське Феодосій (Поляк). Також тут служив протоієрей Михаїл Кюкало (1997). Згодом пастирське служіння в обителі розпочав ієромонах Варфоломей (Кіс) (з 1997 року). В подальшому для пастирського служіння в обителі був направлений архімандрит Василій (Садварій).

Миколаївський жіночий монастир

Час заснування монастиря невідомо. Згідно усного переказу і передмови до Мукачівської хроніки, монастир був заснований в XI столітті. Згідно іншого старовинного передання Мукачівський Святомиколаївський монастир був заснований ще до 1242 року, а ченці-василіяни, що жили за правилами св. Василія тут поселились ще за княжих часів це підтверджує той факт, що після татарського лихоліття, Закарпаття а з ним і Мукачівська обитель була повністю зруйнована. Документальні свідчення про існування монастиря відносяться до XIV століття.

Як свідчить Мукачівський літопис, князь Федір Корятович прибув з Поділля в Угорську Русь влітку 1339 на службу до угорського короля Кароля I, який віддав йому у володіння Мукачівську домінію. На Чернечій горі на березі річки Латориця князь Федір Корятович збудував дерев’яну церкву та невеликий корпус для ченців і дав монастирю 8 березня 1360 грамоту, в якій закріпив за монастирем два села — Лавки та Бобовище разом з усіма повинностями, а також десяту частину виноградника з гір Іван і Лемчовка і деякі повинності з села Оросвігова і Мукачівського замку (проте, на думку слов’янознавців А. Л. Петрова, ця грамота — фальсифікат, хоча і дуже старовинний).

Першим ігуменом, який згадується в історичних документах, був Лука. З 1491 монастир став резиденцією закарпатських православних владик, які об’єднали всі Закарпатті в Мукачівській єпархії.

Василіянин о. А. Кралицький навів легенду, згідно якої відновив монастир подільський князь Федір Корятович, як винагороду за чудесне врятування від змія, через заступництво св. Миколая Чудотворця. Шукаючи місце на нову обитель князь побачив ангела, який і вказав на місце майбутньої святині. Першим ігуменом Мукачівського монастиря був Лука, а його період вважається епохою розвитку святині. Першим мукачівським єпископом став владика Йоан. Саме від мукачівського монастиря і отримала свою назву Мукачівська єпархія. При монастирі монахи перекладали богослужбові книги. Також була заснована школа подібна до Острозької


У монастирі зберігаються ікона Божої Матері, Скоропослушниця, Іверська ікона Божої Матері, привезена з гори Афон, і рака з частиною мощів преподобного Мойсея Угрина, а також є безліч частинок мощів інших угодників Божих.

У 1926 р. на прохання оо. Василіян Святіший Отець Пій ХІ дарує мукачівському монастирю старовинну чудотворну ікону Богородиці, як запоруку відновлення марійського культу та побожності серед вірних. Ікона датується 1453 р. Так на всі богородичні свята при монастирі відбувалися багатотисячні відпусти з найбільшим Успенським.

Однак 24 березня 1947 р. Мукачівський василіянський монастир було ліквідовано, а всіх 33-ох монахів — василіян було перевезено до Імстичівського монастиря. Замість василіян монастир заселили православними монахинями Московського патріархату. Турбуючись про чудотворну ікону Богородиці ще в 1936 р. ігумен Мукачівського монастиря о. Полікарп Булик, ЧСВВ та магістер новіціяту о. Гліб Кінах, ЧСВВ замовляють копію ікони, яку у 1947 р. поставили на місце оригіналу, а оригінал на зберігання передали родині бр. Юліана Миговича, ЧСВВ.

Красногорський чоловічий монастир Усіх Святих

30 червня 2013 року, в Неділю першу після П’ятидесятниці, з благословення Блаженнішого Володимира, митрополита Київського і всієї України, Предстоятеля Української Православної Церкви, керуючий справами УПЦ, ректор КДАіС Миропіль Бориспільський Антоній очолив освячення нового собору на “Червоній горі” в честь Всіх Святих в місті Мукачево.

Митрополиту Антонію співслужили керуючий Мукачівською єпархією, архієпископ Мукачівський і Ужгородський Феодор, архієпископ Городницький Олександр, єпископ Бердянський і Приморський Єфрем та численне духовенство єпархії.
Після освячення престолу та храму розпочалася святкова Божественна літургія, на якій були присутні представники влади, парафіяни, гості та паломники з інших регіонів України. Після відпусту Високопреосвященніший митрополит Антоній виголосив проповідь, в якій наголосив на важливості сьогоднішньої події, і привітав усіх присутніх зі святом Всіх святих.


На згадку про освячення собору владика Антоній подарував ікону преподобного Серафима Саровського з часткою його святих мощей.
Святині:
ікона преподобного Серафима Саровського з часткою його святих мощей
чудотворна ікона Богородиці “Усіх скорботних Радість”
ікона Богородиці “Неопалима Купина”

Покровський чоловічий монастир с. Ракошино

Церкву збудовано в 1920-ті роки. за проектом офіцера-емігранта з Росії Всеволода Коломацького. Ще будучи юнаком, Коломацький сім раз був поранений. Він керував 120-м полком в Мукачеві, а пізніше прийняв сан священика. Коломацький певний час був куратором церкви. Його дружина, яка померла при пологах, похована біля храму, там же похована і його донька. Церква має цікаву форму — вигляд хреста, увінчений сімома куполами.

Будівництво храму розпочали 1922 року. Кошти на будівництво надавали селяни. В. Коломацький розмалював інтер’єр, але його розписи не збереглися. За радянських часів у храмі розташовувався музей атеїзму.

24 лютого 2001 роки указом єпископа Мукачівського і Ужгородського Агапіта (УПЦ Московського патраірхату) було засновано Свято-Покровський чоловічий монастир. Настоятелем монастиря став архімандрит Митрофан (Шимон). В той час церква мала лише 14 соток землі. Сьогодні монастир має велике господарство і досить багато землі, що забезпечує всіма необхідними продуктами харчування всіх жителів монастиря

В монастирі відзначають такі храмові свята: свято Покрови Божої Матері, третій день Пасхи. Щоп’ятниці в монастирі проводять вичитку.

Монастир має такі святині, як ікону «Знамення Божої Матері» — 1920-х р., «Іверську ікону Божої Матері», шматочки мощей Св. Пантелеймона.

Нанківський Свято-Миколаївський чоловічий монастир

Нанківський Свято-Миколаївський чоловічий монастир вартий уваги через Нанківський образ Пресвятої Богородиці, що є одним з найбільш шанованих на Закарпатті. Він був виявлений у селі Нанково Хустського району, у місцевості «Полянка», в 1690 році.

Згідно народного переказу, господар поля, де з’явилась ікона, пошкодував ділянку землі для побудови на цьому місці монастиря або каплиці в честь Пресвятої Діви.

Ікону поставили на підводу, запрягли волів, але ті стояли, мов вкопані, бо були затримані Божою силою. Ікона ж залишила своє вибране місце в долині річки Хустець.

Жіночий монастир Джублика, Іршавський район

Це монастирі, про які писали ще в древніх літописах або які створені не так давно, але заховані в горах, куди часто нема навіть під’їзду, а ченці самі на гору воду носять. І люди їдуть до них поради спитати чи настанови та подивуватися їхньому подвижництву…

Також у цьому переліку храми, де зберігаються мощі місцевих святих чи унікальні ікони, які малював, вважають, своєю рукою євангеліст Лука. Або унікальні місця Богоявлення – як монастир Джублик, де двом дівчаткам на початку 2000-х явилася Матінка Божа, тепер тут діє монастир і проща.

Є у краї (на Мукачівщині та Свалявщині) низка сіл, де люди випадково знаходили всередині в розрубаних деревах випалені невідомо як і ким хрести (їх називають нерукотворними і їх можна побачити у храмах, по яких розібрали ці дерева). А що у піст паломництво до таких місць стає особливо популярним, то ми й спробували створити добірку унікальних паломницьких місць Закарпаття.