loading map - please wait...
Місто Мукачево вражає одним із самих не приступних замків західної Європи. Замок Паланок має 7 ліній оборони – мури, рови, бастіони. Легендарна жінка Ілона Зріні яка була нагороджена грамотою Атнаме за мужність і оборону замку. Турецький султан Махмед 4 нагородив Ілону, єдину в історії Османської імперії жінку, за мужність!
В центрі міста побачимо ратушу, драматичний театр, римо-католицький костел, торгову палату, православний кафедральний собор, греко-католицький собор, пам’ятник Кирилу та Мефодію, сажотрусу, святому Мартину, покровителю міста та Білий дім.
Замок “Паланок”
Головну туристичну атракцію міста, замок Паланок, видно вже за кілька кілометрів до Мукачева. За фундамент-постамент йому править 68-метровий згаслий вулкан. Місто десь там, внизу, а форпост відкритий всім поглядам і вітрам, і лише за спиною, на півночі, піднімаються вулканічні Карпати. Він чимало бачив на своєму віку а нині вдивляється в Європу і власне минуле довжиною майже в тисячоліття. Паланок — непереможний і фотогенічний релікт Середньовіччя.
За народною, наївною і простенькою псевдо-етимологією, Мукачево й назву свою отримало завдяки замку: закарпатці в муках насипали одинокий пагорб, на якому виріс форпост на перетині торгівельних і військових шляхів. Пагорб, звичайно ж, не штучного, а природного — вулканічного — походження, хоча в IX-XІ ст., коли тут з’явилися первісні дерев’яні укріплення, місцеві жителі зазнали чимало мук від татар, які вривалися через Верецький перевал до Центральної Європи. Втім, підкорити мукачівську твердиню не вийшло ані в половецького хана Кутєшка, що 1089 року 50 днів тримав дерев’яну фортецю в облозі, ані в хана Батия, чия шістдесятитисячна орда двічі ламала зуби об Паланок в 1241 році. Коли в ХIII ст. замість дубового частоколу-паланка, що позичив своє ім’я замку, виросли муровані стіни, мук не поменшало: щороку жителі були зобов’язані вирубувати кожне проросле деревце чи кущик на пагорбі, щоб ворог не міг підійти до фортеці несподівано.
Паланок побував і оплотом антигабсбурзької боротьби куруців (прихильників антигабзбурзького руху, який очолював син Зріні, князь Ференц Ракоці ІІ) (1703), і столицею Трансільванії (1705 рік) – в ті часи тут навіть був свій монетний двір, – і австрійською політичною в’язницею (1782-1897), яку 12 липня 1847р. відвідав видатний угорський поет Шандор Петефі. Потім юний і вразливий класик записав в своєму щоденнику: «… перетворений на державну тюрму, замок стоїть посеред рівнини на високому круглому пагорбі. На схилі пагорба вирощують виноград, не хотілось би мені пити вино з цього винограду. Мені здавалось би, що я п’ю сльози в’язнів».
А з грудня 1805-го по березень 1806-го ці стіни переховували від наполеонівських військ найбільший скарб Угорщини: угорську Святу Корону. Про це до цього часу нагадує у дворі замку меморіальна дошка з написом угорською мовою.
За радянських часів замок був школою механізаторів, школою для голів колгоспів і навіть профтехучилищем. Зараз тут розміщується історичний музей (з 1960 р., тф.: (03131) 44096), а в колишніх казармах гарнізону розмістилися картинна галерея, художній салон та затишні кав’ярні. Обов’язково ознайомтесь з усіма трьома терасами-частинами твердині: нижнім, середнім та верхнім замками.
Історична частина м. Мукачево
Мукачево розташоване у південно-західній частині Закарпатської області на берегах річки Латориці, на віддалі 40 км на схід від Ужгорода – обласного центру Закарпатської області. За величиною і культурно-політичним значенням Мукачево після Ужгорода займає друге місце. Довкола місто оточено невисокими горами – Галиш, Ловачка, Павлова, Сороча, Червона, Чернеча, які природним амфітеатром нависають над ним і захищають від вторгнення холодних мас повітря з півночі та з північного заходу. Клімат – помірно-континентальний. Площа міста – 27,9 тис. кв.м.. Населення міста трохи більше 83,4 тис.чол. (станом на жовтень 2009 р.).
Мукачево з давніх-давен славиться своїм поліетнічним та поліконфесійним складом населення. Тут в мирі та злагоді проживають українці, росіяни, угорці, німці, роми, білоруси, євреї, болгари та представники інших національностей.
Серед найбільш поширених версій щодо походження назви міста можна назвати слова: мука, муки та угорське munka – робота. Історія міста Мукачева – одна з найцікавіших і найбагатших сторінок історії Закарпаття. Займаючи вигідне географічне положення, Мукачево з давніх–давен служило своєрідними воротами між Заходом і Сходом, Півднем і Північчю, через які протягом віків проходили торговельні шляхи. Волею історії Закарпаття, і в першу чергу Мукачево, опинилося на стику різних цивілізацій, в першу чергу західної і східної. Саме це вплинуло на витоки духовності і культурного розвитку.
